бо я зовсім ся забігав і прогавив коли вси друзі попарувались напоготові свят. 

дивні спогади. без сюжетні без змістовні. яскраві і лише емоції. памятаеш тих дівчат ага. сонце заховалось виписки з історій суфлє без обмеженнь. колдплей до ранку. животи напоготові. жовтим по чорному. хочу спати. сільськогосподарський. колонізатор. люблю ставити крапки. люблю. прості речі викликають посмішку.

Ветеран війни в іраку, чоловік якому тричі робили ампутацію:“You have two options once this happens: Roll over and die or move on. I’m still me. I’m just 75 percent off.”

решта інтервью

така довга осінь. Якшо їхати од мого дому на маршрутці і роздивлятись за вікно, то можна зауважити один мікрорайон що вибудували колись на околицях міста як додаток до заводів республіканського значення. мені тепер здається шо ті заводи були однією із фікцій радянської влади, а ті будинки побудували щоб ставити експерименти на людях відрізаних від цивілізації. Прикро шо союз розпався залишивши по собі так багато незавершених експериментів. Обізнані вчені давно працюють у сша, глушать віскі і намагаються забути про стронцієві стрижні під плінтусами та вмонтовані у дверний дзвінок інфразвукові динаміки шо здатні в разі потреби мобілізувати армію безсвідомих зомбі. Експерименти тривають. і над тобою теж.

Отак-от. Певним чином. треба ж було колись, от і не втримав натиску інформаційних атак й завів собі сторінку на жж. Чи правильно писати в жж? менше з тим.

Пригадалась мені одна історія шо набуває додаткових сенсів у світі теперішніх погодних умов, - історія про фонтан напроти київського палацу спорту. Справа в тім, що цей фонтан щоліта з року в рік наповнюється водичкою в якій через певний час починає плавати риба. Причому не буває так щоб вчора риби не було а сьодні - бах, і на тобі вже велика, ні. Риба там росте. народжується і росте. Але звідки там взятись клятій рибі? Є два варіанти. По-перше то можуть бути чайки чи баклани шо на лапах заносять в фонтан рибячу ікру, ну або це якась дивна лиха і намахана людина щороку приносить в її целофані. Відповідь лежала на поверхні любі друзі, бо кожної весни у фонтані дивовижним чином повторюється еволюція життя на планеті починаючи з виникнення елементарних біохімічних сполук, і далі по відомій схемі - днк, клітини, паразити, бла-бла-бла, риба. воно б собі не закічувалось і можливо через дві зими до нас із фонтану вийшли наділені розумом лобстери, але наприкінці літа воду з фонтану зливають. рибу їдять коти і голодні люди. котів їдять блохи а голодних людей минуле. минуле з часом забувається, як і тисячі можливих цивілізацій яким не дали шансу.

Вночі його кусали блохи,
а те,
що половина людей земної кулі
досі ще стогне під гнітом капіталізму
не давало йому змоги
склепіти очей.
В.СТУС